Чародій слова. І.С. Нечуй - Левицький: постать і творчість (до 177-ої річниці з дня народження)
Іван Семенович Нечуй-Левицький — видатний
український письменник, класик нашої
літератури. Почавши літературну діяльність у середині 60-х років XIX століття,
він за своє довге життя написав понад п'ятдесят романів, повістей, оповідань,
значну кількість науково-популярних нарисів, літературно-критичних статей,
комедій та історичних драм. Самобутній художник слова, майстер широко
відомих епічних полотен, він своїми творами проклав нові шляхи розвитку
української прози. Творчість
Івана Нечуя-Левицького збагатила національну культуру, послужила подальшому
розвиткові літературного процесу в Україні. Він один із перших серед
українських письменників відійшов від традиційної селянської тематики і яскравими
художніми засобами змалював майже всі верстви населення тогочасної України. Зі
сторінок його повістей та оповідань постали картини життя заробітчан, злиднями
гнаних з рідних осель на фабрики та рибні промисли, гнівні постаті народних
месників, безправна темрява пореформеного села. Він створив цілу галерею
образів української інтелігенції, людей суспільного «дна». За словами академіка О. Білецького,
Нечую-прозаїку належить першість у відтворенні краси рідного краю, його
безмежних ланів, сивого Дніпра та величного Чорного моря. Своїм літературним доробком він ніби
проклав міст від фольклорно-оповідного жанру до епічного соціального роману й
повісті, які здатні були ширше і повніше охопити суспільні відносини.
Комментариев нет:
Отправить комментарий